Стрімкий розвиток суспільства диктує необхідність змін у технологіях та методиках навчального процесу. Випускники освітніх закладів мають бути готовими до тенденцій мінливої сучасності. Тому впровадження технологій, спрямованих на індивідуальний підхід, мобільність та дистанційність в освіті, є необхідним і неминучим.
Що таке «інноваційна технологія»
Слово "інновація" має латинське походження. "Novatio" означає "оновлення", "зміна", а "in" перекладається як "в напрямку". Буквально "innovatio" - "в напрямку змін". Причому це не будь-яка новація, а після застосування якої відбуваються значні покращення ефективності, якості діяльності.
Під технологією (грец. techne "мистецтво", "майстерність", logos "слово", "знання" - наука про мистецтво) розуміється сукупність методів і процесів, що застосовуються в будь-якій справі або у виробництві чогось.
Будь-яке нововведення знаходить свою реалізацію через технологію. Таким чином, інноваційна технологія — це методика та процес створення чогось нового чи вдосконалення вже існуючого з метою забезпечення прогресу та підвищення ефективності у різних сферах діяльності людства.
Інноваційні освітні технології
Використовувані методи працюють не так ефективно стосовно нового покоління учнів. Стандартизоване навчання не враховує індивідуальних якостей дитини та необхідності творчого зростання.
Незважаючи на низку проблем, які не вирішуються старими способами, є труднощі із впровадженням нововведень. Вчитель повинен розуміти, що запровадження інноваційних методів допомагає не лише його вихованцям ефективніше засвоювати матеріал, розвиває їхній творчий потенціал. Але це також допомагає педагогу реалізовувати власний інтелектуальний та творчий потенціал.
Види педагогічних інновацій
Зараз у шкільній освіті застосовують різні педагогічні інновації. Це залежить передусім від традицій та статусності установи. Проте, можна назвати такі найбільш характерні інноваційні технології:
1. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у предметному навчанні. Впровадження ІКТ у зміст освітнього процесу передбачає інтеграцію різних предметних галузей з інформатикою, що веде до інформатизації свідомості учнів та розуміння ними процесів інформатизації у суспільстві (у його професійному аспекті). Істотне значення має усвідомлення тенденції процесу інформатизації школи, що складається: від освоєння школярами початкових відомостей про інформатику до використання комп'ютерних програмних засобів при вивченні загальноосвітніх предметів, а потім до насичення елементами інформатики структури та змісту освіти, здійснення корінної перебудови всього навчально-виховного процесу на базі застосування інформаційних технологій. В результаті в шкільній методичній системі з'являються нові інформаційні технології, а випускники шкіл мають підготовку до освоєння нових інформаційних технологій у майбутній трудовій діяльності. Даний напрямок реалізується за допомогою включення до навчального плану нових предметів, спрямованих на вивчення інформатики та ІКТ. Досвід застосування ІКТ у школах показав, що: а) інформаційне середовище школи відкритого типу, що включає різні форми дистанційної освіти, суттєво підвищує мотивацію учнів до вивчення предметних дисциплін, особливо з використанням методу проектів; б) інформатизація навчання знімає психологічне напруження шкільного спілкування шляхом переходу від суб'єктивних відносин “учитель-учень” до найбільш об'єктивних відносин “учень-компьютер-учитель”, підвищується ефективність учнівської праці, збільшується частка творчих робіт, розширюється можливість в отриманні додаткової освіти з предмета у стінах школи, а в майбутньому усвідомлюється цілеспрямований вибір вишу, престижної роботи; в) інформатизація викладання приваблива вчителю тим, що дозволяє підвищити продуктивність його праці, підвищує загальну інформаційну культуру вчителя.
2. Особистісно орієнтовані технології у викладанні предмета. Особистісно орієнтовані технології ставлять у центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов її розвитку, реалізації її природних потенціалів. Особистість дитини у цій технології як пріорітетний суб'єкт; вона є метою освітньої системи, а не засобом досягнення будь-якої абстрактної мети. Виявляється в освоєнні учнями індивідуальних освітніх програм відповідно до їх можливостей та потреб.
3. Інформаційно-аналітичне забезпечення навчального процесу та управління якістю освіти школярів. Застосування такої інноваційної технології, як інформаційно-аналітична методика управління якістю навчання, дозволяє об'єктивно, неупереджено простежити розвиток у часі кожної дитини окремо, класу, паралелі, школи в цілому. При певній модифікації може стати незамінним засобом під час підготовки класно-узагальнюючого контролю, вивчення стану викладання будь-якого предмета навчального плану, вивчення системи роботи окремо взятого педагога.
4. Моніторинг інтелектуального розвитку. Аналіз та діагностика якості навчання кожного учня за допомогою тестування та побудови графіків динаміки успішності.
5. Виховні технології як провідний механізм формування сучасного учня. Є невід'ємним чинником у умовах навчання. Реалізується у вигляді залучення учнів до додаткових форм розвитку особистості: участь у культурно-масових заходах за національними традиціями, театрі, центрах дитячої творчості та ін.
6. Дидактичні технології як умова розвитку навчального процесу. Тут можуть реалізовуватися як вже відомі прийоми, що зарекомендували себе, так і нові. Це самостійна робота за допомогою навчальної книги, гра, оформлення та захист проектів, навчання за допомогою аудіовізуальних технічних засобів, система «консультант», групові, диференційовані способи навчання – система «малих груп» та ін. Зазвичай у практиці застосовуються різні комбінації цих прийомів .
7. Психолого-педагогічне супроводження впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес школи. Передбачається науково-педагогічне обґрунтування використання тих чи інших інновацій. Їх аналіз на методичних порадах, семінарах, консультації з провідними фахівцями у цій галузі.
Таким чином, досвід сучасної школи має в своєму розпорядженні найширший арсенал застосування педагогічних інновацій у процесі навчання. Ефективність їх застосування залежить від сформованих традицій у загальноосвітньому закладі, здатності педагогічного колективу сприймати ці інновації, матеріально-технічна база установи. Сьогодні багатьма вчителями з метою досягнення результативності навчання застосовуються сучасні технології та інноваційні методи навчання у школі. Ці методи включають активні та інтерактивні форми, що застосовуються у навчанні. Активні передбачають діяльну позицію учня стосовно викладача та тих, хто здобуває освіту разом з ним. Під час уроків із застосуванням використовуються підручники, зошити, комп'ютер, тобто індивідуальні засоби навчання. Завдяки інтерактивним методам відбувається ефективне засвоєння знань у співпраці з іншими учнями. Ці методи належать до колективних форм навчання, під час яких над матеріалом, що вивчається, працює група учнів, при цьому кожен з них несе відповідальність за виконану роботу. Інтерактивні методи сприяють якісному засвоєнню нового матеріалу. До них належать:
‒ вправи, що мають творчий характер;
‒ групові завдання;
‒ освітні, рольові, ділові ігри, імітація;
‒ уроки-екскурсії;
‒ уроки-зустрічі з творчими людьми та фахівцями;
‒ заняття, спрямовані на творчий розвиток – уроки-вистави, створення фільмів, випуск газет;
‒ використання відеоматеріалів, інтернету, наочності;
‒ вирішення складних питань та проблем за допомогою методів «дерево рішень», «мозковий штурм».
Тому інноваційні методи навчання у школі сприяють розвитку пізнавального інтересу у дітей, вчать систематизувати та узагальнювати матеріал, що вивчається, обговорювати та дискутувати. Осмислюючи та обробляючи отримані знання, учні набувають навичок застосування їх на практиці, отримують досвід спілкування. Безперечно, інноваційні методи навчання мають переваги перед традиційними, адже вони сприяють розвитку дитини, вчать її самостійності у пізнанні та прийнятті рішень.
Немає коментарів:
Дописати коментар